Автостопом по Європам день 6 (частина 7)

День 6.
Прокинулися ми приблизно о 10 ранку. На 12 годину мали зустрітися з Ларою, яка пішла до свого універу рішати якісь справи. Запрошувала вона нас у вечері піти до одного нічного клубу зависати. Добиралися м до станції Університет (майже як в Києві) досить швидко. Тому ми потім майже півгодини ще чекали Лару коли різних фонтанів.
Зустрівши нашу знайому, пішли споглядати на славетний “Англійський сад”, що є одним із найкрасивіших і найбільших парків у Європі.
Англійський сад справді дуже кльова місцина і жителі Мюнхена мають чим пишатис оскільки там є де провести час. Найбільше що там вразло особсто мене - це швидка ріка, у яку з моста стрибає молодь і буз будь-яких рухів сплавляються до 500 метрів за течією. А ще є неймовірно потудний продній поріг на якому тренуються серфінгісти. Це було дійсно щось грандіозну. ХІба можна було повірити свої очам, коли в центрі континенту, можуть їздти на велоспедах хлопаки із дошками для серфінгу в руках.4
В цьому парку ми пішли скоштувати справжні баварські ковбаски. Як ми помилялися, думаючи що ними є ті самі ковбаски які часто рекламують засмажені на грілі. Виявляється баварськми ковбасками є якісь біленькі сосиск невідомо на чому приготовані і з досить таки специфічним смаком.
Наївшись ми бродили парком, витрачаючи фотокадри на серферів, споглядали на красивих нудисток і відверталися від оголених старих дідів.
ПІсля парку, Тарас сказав що обовязково треба поїхати на “Альянс-Арену”, стадіон на якому грає Баварія, Мюнхен 1860 та збірна Німеччини. Поїхали. Сфотографувались. Тарас пив пиво, а я - каву. На дорогу собі купили льодяник і вгощали по дорозі німців, які з вдячнісю коштували.
ПІсля прогулянки поїхали на квартиру щоб приготувати вечерю для дівчат. Вирішли готувати картоплю по-французьки. Картопля у кінцевому результаті вийшла поїли ми з Тарасом засіли в неті для того щоб знайти маршрут по якому вибиратися з Мюнхена і їхати на Україну.
Кінець 6-го дня. Проїхали 0 км.

Автостопом по Європам день 5 (частина 6)

День пятий.
Містечко Крумпендорф. Паркінг на автобані. ПРокидаємося десь коло 10. І то не від того, що виспалися а від задух, бо надворі десь коло 35 градусів тепла. Піднімалися на відміну від попередніх днів довгенько, бо знали, що ніхто не предреться, що за намет і чого поставили. Для приведення себе в порядок скористалися паркінговою вбиральнею.
Починали думати, яким чином виїзжати звідси ч залишаємося тут, тобто в околицях Клягенфурту. Троха посперечавшись вирішили пхатися в напрямку Філлаха, а потім якось на Мюнхен.
До Філлаха їхали ми з дуже симпатичною австрійкою, угорського походження Анітою. Яка у Філлаху нам помогла розібратися із австрійською сімкарткою і заодно допомогла придбати квтки до Мюнхена.
Так-так. Через не зовсім хороші враження щодо автостопу саме в Австрії ми вирішили зекономити час і поїхати до Мюнхена поїздом, заплативши 66 євро за 1 людину. Як на українські мірк то дуже дорого. Правда, якщо добре знати нюанси то можна їхат було дуже дешевше купивши груповий квиток. Але так вже сталося. До Мюнхена ми їхали через Зальцбург, у якому робили пересадку, правда, на потяги не чекали зовсім. Дорога від Філлаха до Мюнхена зайняла 5 годин. Коли їхали до Зальцбурга познайомлися із офігенними молодими людьми Жасмін і її хлопцем Крістофом.
Вони розповіли про Австрію, про їхні роботи, відпочинки. Вони були дико шоковані дізнавшсь, що наші зарплати дотягують до 200 євро. І дивувалися як з такими зарплатами ми ще подорожуємо по Австрії, а не залишаємося тут на працю.
18-20 наш двоповерховий потяг прибуває до Мюнхена. На Центральному Вокзалі нас зустрічає Лара, яка поселяє нас на 2 ночі у свою квартиру. Знайти Лару нам помогла Лєра, яка із німкеною провела пару місяців у Індонезії.
За 5 євро ми купили добовий груповий квиточок у метро на двох. ДОїхали на квартиру, де поселилися. Лара нам дала запасні ключі і залишила нас на хаті. Помившись, пішли гуляти по центру міста. Ірландський паб, старі вулиці, купа арабів і турків. Додому приїхали після 00-00. Ще пізніше прийшла пяна Лара, яка ще до 3-тьою говорила з Дециком, а я спав, бо з моєю англійською там не було що робити.
Щодного кілометра стопом. ПРоте найбільше грошей потрачено було саме в пятий день.

Жасмін і Крістоф.