6 ранку. З Тарасом стаємо, щоб по швидше зібратися і звалити, поки поляки, під брамою яких ми розклали намет, не побачили нашої “малої архітектурної форми” і не викликали поліцаїв. Збиралися по-армійськи швидко і без лшнього шуму.
6-30 ми вже вийшовши з ліску стояли на трасі до Кракова. Спочатку обрали виїзд з прилеглої вулиці на Краківську трасу, але нічого не виходило, оскільки з правою сторони була біла суцільна смуга. Пізніше вирішили піднятися на гору де завершується серпантинка, оскільки думали, що водії на низькій швидкості виялять бажання зупинитися. Там також не дуже щастило, тому ми врішили йти і шукати якоїсь заправки у напрямку Кракова чи Жешува.
Йшли ми вдовж дорогу десь може із півтора кілометра, вийшовши вже за околиці міста. Тут мене вгараздило обернутися і показати табличку ЖЕШУВ автівці, яка їхала нам за спиною. О Диво! Авто зупиняється. Чувак пропунує підвезт до Жешува. 7-40. Виявилося, що він відеоопереатор, тому навіть якось ламаною мовою вдалося говорити. А їхав він на пленар до Жешува. Водій колись також подорожував стопом, тому завжд намагається підбирати подорожуючих взнак вдячності того, що його колись підбирали. Гарне правило!
Якщо чесно, то такого чоловіка, який так дотримається правил дорошнього руху, ще не бачив. Він дотримувався усі швидкісні режими, які пропонувалися на дорозі. Водій мав потрапити до 8-30 в Жешув. ТО ми там були вже о 8-26, Зробивши пару перших фоток, ми з Тарасом, пішли шукати у Жешуві інші місця для подальшого стопу в напрямку Кракова.
Стопити ми почали на автобусній зупинці, по вул Краковській. Стопив спочатку я, але нічого не получалося. ТОму пішов, і приліг на лавочці зупинки. Тарас вияввся щасливішим від мене через хвили 6-9 зупинився бус, який їхав до Катовіце забрати турстів. Водія звали Марек, погодився взяти зі собою і нас. Починав падати дощ. Марек по дорозі розказував про будні водіїв фур та автообусів, подарував нам по шайбі, яка встановлюється в траспорт, щоб можна було бачти з якою швидкістю їздив водій і скільки часу він був у дорозі. Пляшка горілк подарована нами Мареку, мега-круто допомогла нам. Марек маючи час, вирішив вивезти нас на трасу на Чехію і висадити на хорошій, багатовідвідуваній заправці. Крім 20-30 км затраченим ним на наш вивіз, він ще спрезентував 8 злотих, 2 л. коли і передав по рації усім фурам та автобусам, що висадив 2 нормальних хлопаків, які їдуть у Чехію.
На заправці ми трохи промерзли, і щоб відігрітися пішли в середину і замовили Журека - то є така польська зупа. Коли зупу нам тільки готували, то Децик ходив і питав людей чи ніхто не їде на Чехію і чи не могли би взяти 2 хлопаків. 1 чоловік, мабуть вірменин, бо знав російську, їхав до самого Відня, майже до самого 20-30 км не доїзжаючи. ТОму він запропонував заправити на його на 15-20 літрів і він нас довезе у відень. Але ми щось морознулся, бо зашкодували витрачати гроші на солярку.
Так пройшло десь може й і зо 2 години. Інколи пролітала думка, чи то може дурню ми впороли, що не сіли з тиму чуваком. Так вже би десь доїзжали до Відня.
Правда під час чергнового рейду Тарас все таки надибав поляка, який їхав до самого Відня і був непроти взяти нас. Його звали Збишек.
ПРотягом багатьох років Збишек працюює у Відні, а сімя його живе під Краковом. Майже кожні вихідні він намагається їздити до сімї, щоб навідати її.Збишек у Відні живе в 10 районі, що дуже недалеко від історично-центральної частини міста. ТО він нас завіз практично у Центр, де показав дешеві дзвінки закордон, а також поряд знаходвся дуже хороший хостел, у якому ми поселилися.
17.50 євро і дівчатка на рецепції MEININGER HOSTEL мило посміхають ся і дають ключі від 407 кімнатки. НОмер 4-х місний. Із 2ма звичайними ліжками і 1 2-поверховим. В кімнаті є чиста постільна постільна білизна. Присутні душ і туалет. З Дециком передягнулися і пішли тусити до хостельного бару. Бар в хостелі - це дуже кльова штука. Коло нього там тусуються майже всі постояльці. Правда пиво там порівняно із цінами в маркетах досить таке дороге, 3,2 за 1 пляшку. Але в Європі є неприємна річ, порівняно з Україною, це маркети працюють до 20-00.
За другий день ми на 3 автівках проїхали близько 718 км.
поляк Марек, який від Жешува до Катовіце опікувався нами.
Збишек, з Катовіце до Відня.
Хостел
Немає коментарів:
Дописати коментар