Вночі з Тарасом прокидался по кілька разів. Не зовсім приємно було думати, що коли лягали, то світило сонечко, а вночі і над ранок моросив дощ. Дощ дава нам розуміння, що стоп може бути ще гіршим, ніж був попереднього дня.
ПРокинулися. Зібрали намет і пішли по високій траві та холодній росі до заправки. На стоп стали о10-55. НІ фури, ні заїжджі машини так і не зупинялися. Як правило, показували, що звертають тут поблизу. А стояли ми з табличкою ГРАЦ. Приблизно в 11-40 нас підібрала сімя з Чехії, які їхали в Альпи скелелазінням займатися. Так як вони їхали набагато дальше, ніж ГРац і Клягенфурт, то вони нас взял підвезт до Клягенфурту. Хух, повезло!
Під час дороги нас то заливало дощем то пекло сонцем. 14-00 ми на паркінгу біля містечка Крумпендорф, десь приблизно 8-9 км до Клягенфурта. З паркінгу виходили перелазячи через сітку. Спустилися в містечко прямо до з/д вокзалу. Де почал розбиратся із автоматами по продажу квтків на поїзда та міський транспорт. Підійшла дівчинка, Марина, вірменка, яка по вимові зрозуміла, що ми із колишнього СНД, назвавши нас русіш. Погодилася на відвезти до Клягенфурту і провести нам там екскурсію. На перших порах навіть хотіла поговорити з якось подругою, щоб ми переночували на квартирі. Правда не склалося.
Маріна вчиться і проживає в Клягенфурті майже 5 років. Показала нам центр і головні вулички, а також направила нас до місця, де можна дешово купити харчі і скористатися інтернетом. Інтернет використал для того щоб дізнатися куда нам далі їхати і заодно зтелефонувалися з дівчинкою Ларою, яка в Мюнхені погодилася нас приютити.
ПІсля зависання з Тарасом в неті вирішили пройтися містом і поселитися на кемпінгу коло славнозвісного озера Wörthersee. Правда ціна виявилася явно за дорогою. 16 євро з людини і при цьому ви ще ночуєте в своєму наметі. ТО ми любазно відмовилися від таких пропозицій. І пішли шукати, якісь інші варіанти: десь в лісі чи у глухому кутку парку.
Глухй куток парку ми знайшли, правда, у мене пропало бажання там лишитася коли помітили хмари, які сунули, і думали що буде дощ, а там булу досить таки болотиста місцина. Децик скупнувся в озері. І ми пішл шукати нормальне місце для ночовлі.
Ночували ми на паркінгу на якому висаджувалися в обід. Там був туалет з водою і поляна для намету. Правда, перш, ніж вернутися туд ми планували ночувати на лавках над озром, проте коли там їздили поїзда, з регулярність в півгодини, то створювався такий шум, що спати було нереально, хіба якби були затички для вух.
За 4 день ми проїхали 280-290 км однією машиною. За що дуже вдячні чехам Катка і Павел.
Немає коментарів:
Дописати коментар